1. Забезпечення якості освіти
У цього питання, за великим рахунком, дві сторони: ми досі не знаємо, ані чого ми очікуємо від процесу навчання, ні як ми хочемо, аби цей процес було організовано. Це унеможливлює порівняння наявної ситуації із «бажаною», тобто контроль за відповідністю наших практик і цілей вимогам якісності процедур і результатів.
Закон «Про вищу освіту» від 2014 р. вимагає від усіх вищих навчальних закладів впроваджувати процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. Тобто для запровадження таких процедур у нас є не тільки нагальна потреба, а й прямий обов’язок. Відповідно, в цьому напрямку треба:
-
розпочати на загальноакадемічному рівні дискусію щодо бачення концепту якості освіти в контексті якості результатів і якості процесу, залучити до неї усіх стейкхолдерів (себто усіх, хто певним чином зацікавлений в якісній освіті в Академії – викладацького складу, студентів, адміністрації, випускників, роботодавців), і за наслідками такої дискусії розробити чітку політику (концепцію) НаУКМА щодо якості освіти;
-
відповідно до узгодженої політики (концепції) розробити процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, забезпечити їх ресурсно і кадрово (зокрема, можливим є створення окремого відділу з питань якості освіти) і почати впроваджувати ці процедури до повсякденних практик НаУКМА;
-
підвищувати рівень обізнаності викладацького та студентського складу в питаннях забезпечення якості освіти з метою їх ефективного залучення до цих процесів.
2. Публічність і прозорість прийняття управлінських рішень
Друга наша проблема, на мій погляд, – непрозора система прийняття управлінських рішень, принаймні на нижчих щаблях (про рішення Вченої ради та Конференції трудового колективу Академії не казатиму).
Це виявляється, зокрема, у тому, що інформації про діяльність консультативно-дорадчих і робочих органів, яких у НаУКМА більш ніж досить, у відкритому доступі майже немає. Ба більше, вимога до прозорості процесу прийняття рішень передбачає залучення усіх зацікавлених сторін до цього процесу.
На жаль, у багатьох випадках студентів до роботи згаданих органів не залучають, хоч вони приймають рішення, які безпосередньо стосуються студентства. Тут же слід згадувати і про фінансову відкритість, яка є не просто бажаною, а обов’язковою відповідно до законодавства (хоч тут, в принципі, багатьох вимог ми дотримуємося).
Відтак, пропозиції:
-
скласти реєстр усіх робочих та консультативних органів, які діють в Академії, проаналізувати особливості формування їх складу та, зокрема, можливості залучення представників студентства до їх роботи;
-
забезпечити публічність у діяльності таких органів, публікацію інформації про їхні рішення;
-
створити веб-портал публічної інформації НаУКМА, на якому розміщувати у вільному відкритому доступі усі управлінські та нормативні документи, починаючи від наказів президента та рішень Вченої ради та закінчуючи протоколами засідань кафедр та комісій факультетів щодо запобігання плагіату. Забезпечити оцифрування таких документів за усі періоди, за які таке оцифрування є можливим та об’єктивно необхідним;
-
продовжувати постійно дотримуватися практики публічності в плануванні та здійсненні фінансової діяльності, зокрема при складанні річного кошторису, планів державних закупівель тощо.
##3. Студентно-орієнтоване навчання Всі про нього говорять, але ніхто так конкретно і не знає, що ж це за звєрь. Власне, відсутність єдиного для всієї спільноти бачення парадигми навчального процесу не дозволяє потім впроваджувати таке уніфіковане бачення у повсякденні практики Академії.
Отож, на мою думку, слід:
-
розпочати розробку концепції навчального процесу в НаУКМА, зокрема щодо змісту концепту студенто-орієнтованого навчання, визначити у такій концепції основні політики університету щодо здійснення освітньої діяльності, насамперед у схемі відносин «викладач – студент»;
-
визначити в межах розробленої концепції місце студента в освітньому процесі, передбачити залучення студентства до процесу внутрішнього забезпечення якості освіти (див. п. 1. 2), а також до активної участі у визначенні змісту та форм навчання.
##4. Забезпечення цілісності академічної спільноти Питання, як може видатися, не стоїть достатньо гостро, але мушу констатувати: вагомих заходів щодо забезпечення цілісності (integrity) академічної спільноти я особисто не спостерігаю.
Цю проблему можна розглядати у двох аспектах: позитивному і негативному. Позитивне забезпечення цілісності – це ті заходи, які спрямовані на витворення такої цілісності. Негативні – на запобігання дезінтеграції спільноти. В принципі, обидва типи мають бути пов’язані із спільними цінностями, які мають декларуватися (позитивний аспект) і перебувати під певним захистом (негативний аспект). В першому напрямку дещо ми вже зробили, прийнявши стратегію розвитку НаУКМА на 2015 – 2025 рр. А от у другому треба було б:
-
розробити кодекс корпоративної етики, в якому чітко визначити, яку поведінку університет вважає небажаною для членів спільноти;
-
визначити механізм притягнення до дисциплінарної відповідальності усіх членів могилянської спільноти і вирішення конфліктів всередині неї, ґрунтуючи його на принципах змагальності сторін, належної правової процедури (due process of law) та права на захист (як це зроблено у західних університетах, для прикладу).
Зауваження та пропозиції вітаються.