Вибір редакції

Вибори на Трої. Оповідь про гуртожиток, який не зміг.

Вибори до Ради троєщинського гуртожитку відбулись з очікувано низькою явкою. Хто тепер представляє студентів і які задачі визначила для себе нова Рада гуртожитку?

Читання на 4 хвилини

Майже місяць тому (а саме 8 та 9 вересня цього року) у одному з могилянських гуртожитків, що знаходиться за адресою вул. Марини Цветаєвої, 14-Б, відбулися вибори до Ради гуртожитку.

Процедура виборів мала бути такою: всі жителі одного поверху збираються у фойє відповідного поверху у визначений час та обирають свого кандидата. Кожен охочий міг спробувати себе у ролі самовисуванця, зробивши коротку самопрезентацію та проголосивши імпровізаційну промову щодо планів на майбутнє, а вже виборці вирішували, хто гідний ввійти до складу Ради гуртожитку.

З кожного поверху (за винятком першого) повинно було з’явитися близько п’ятдесяти студентів. Але це лише теоретично. А що показала практика — читайте далі.

Перш за все варто зазначити, що ще за тиждень до визначеної дати виборів було розміщено оголошення в гуртожитку, в соціальних мережах та на стінах корпусів Могилянки. Важко уявити, що на це все можна було закрити очі чи якимось таємничим чином не помічати, адже в результаті процес виборів був таки дуже цікавим…

Варто почати з першого поверху, де на вибори не з’явилася жодна особа. Щодо виборів на поверхах вище, то людей доводилося в прямому сенсі «витягати за вуха» з кімнат, щоби вони зареєстрували себе у списку.

На питання друзів, що проходили повз, «А що ти тут робиш?» чимала кількість членів виборів відповідала «Та не знаю, покликали, сказали записатися у список».

Це один з найсумніших етапів проведених виборів. Щодо кількості учасників, то вона була досить різною — від 5 до 28 чоловік. Але, як би там не було, громаді гуртожитку вдалося обрати вісьмох «щасливчиків» — членів Ради гуртожитку:

Через кілька днів після виборів на поверхах обрані кандидати зустрілися та шляхом голосування обрали старосту гуртожитку. Ним став Ігор Фрадчик:

  • Незвично після життя у блоці з чотирма кімнатами та ще кількома знайомими по гуртожитку раптом отримати таку відповідальність за всі сім сотень мешканців. Проте механізм роботи потроху налагоджується, жоден з членів Ради не лишається байдужим, — ділиться враженнями Ігор. — Ми всі маємо одну ціль — змінити гуртожиток та життя у ньому на краще, створити комфортніші умови.

  • Так, наразі є доволі велика кількість марудної роботи, варто згадати хоча б про вибори старости у кожному блоці (а особливо важко це зробити, коли жителі блоку самі цього не бажають). Але це найменша, хоч і не найважливіша деталь студентського самоврядування.

  • Дуже важко зібратися членам Ради у повному складі, адже всі з різних факультетів, різного віку, у всіх різні розклади та власні плани. Але, незважаючи на це, нам вдається збиратися один чи два рази на тиждень і відкрито обговорювати усі питання, що нас турбують, — доповнює Марія Клюс.

Основними завданнями, які наразі ставлять перед собою новообрані члени Ради гуртожитку, є вплив на роботу адміністративного колективу гуртожитку, у зв’язку зі зловживанням вахтерів та комендантів службовим становищем — інакше кажучи, члени Ради гуртожитку хочуть перейняти повноваження, які мають бути у їхньому розпорядженні, проте наразі не є такими, наприклад внутрішнє переселення.

Тож на меті у колективу є чіткий контроль жителів гуртожитку, поселення першокурсників та система переселення студентів у «одинички» та «двійки». Крім того, Рада займатиметься побутовими питаннями. На гроші, виручені з пральні, буде замінено вікна на восьмому поверсі, закуплено мийні засоби для прибирання блоків, чистячі засоби для пральних машин, куплено обладнання для чистки акваріуму та корму для тамтешніх рибок, що знаходиться на першому поверсі.

Наступним кроком Ради буде ремонт кімнати для відпочинку («Халтури»), яка наразі не функціонує, адже не має необхідного обладнання (в планах Ради гуртожитку перш за все косметичний ремонт, заміна меблів, оснащення кімнати книгами та настільними іграми, в перспективі — купівля проектора та облаштування куточка для кінопереглядів).

До речі, перші кроки вже зроблено: відбулася «реформа пральні». Відтепер у ній діє самообслуговування та кожен режим (тобто час, відведений на одне прання) має свою ціну. Частина жителів гуртожитку незадоволена такими змінами. Чи стане це перешкодою для новообраних членів Ради? Побачимо і розповімо вам згодом.