Сковорода писав:
Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини відповідно до їхнього об’єму. Над водограєм напис: «Неоднакова всім рівність». Ллються з різних рурок різні струмені в різні посудини. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна. Бо що є дурніше, як рівна рівність, яку дурні у світ ввести марно хочуть? Яке бо дурне те, що супротивне блаженній природі?
Випускниця Могилянки Ірина Скоропад захотіла збудувати такий фонтан. Проект зголосився розробити архітектор Андрій Миргородський, відомий проектуванням вертолітного майданчика Януковича, торгового центру на Поштовій площі, меморіалу жертвам Голодоморів та перебудови Гостинного двору. Будівництво підтримав французький бізнесмен Бертран Кост (за словами Миргородського, він готовий виділити 300 тис. доларів). Київській владі ідея також сподобалася: Кличко видав розпорядження, а чиновники КМДА, з певними порушеннями, підготували супровідні документи.
Закон не передбачає громадського обговорення таких питань, тому в ніч з суботи на неділю, з 14 на 15 березня, у сквері біля пам’ятника Сагайдачному з’явився зелений паркан. Необхідної інформації про плановані роботи на ньому не розмістили, проект “божественного фонтану” з громадою не обговорювали, тому вже наступного дня роззлючені люди знесли будівельну загорожу.
Невдовзі з’ясувалося, що замість теперішнього фонтану, який у 2008 році вже був реставрований, тут хочуть встановлювати «божественний водограй» Скоропад-Миргородського-Коста.
16 жовтня в Подільській РДА роззлючені активісти провели перше громадське обговорення цього проекту за участі ініціаторів, на якому прийняли рішення відмовитися від будівництва. Ситуація загострилася.
Щоб вийти з тупика, Могилянка спільно з Ініціативною групою активістів та експертів і КМДА привели 25 березня зустріч за участі Кличка, Мелешевича і Миргородського, громадських активістів, представників подільських спільнот, експертних середовищ, київської влади та університету.
Миргородський представив свій проект. Кличко визнав помилки влади: відсутність прозорості та підозріле встановлення паркану. Сказав, що принципово проти появи “генделиків” на цьому місці і обіцяв прийняти будь-яке рішення громади. Але просив бути обрежними, щоби не відлякати мецената.
Натомість, громада висловлювала невдоволенння проектом. Тому що кітч. Втручання в історичний ансамбль Подолу. Та й взагалі, у Києві купа місць, які потребують уваги, а цей фонтан лише недавно відремонтований: “Не треба вкладати в те, що працює, треба вкладати в те, що руйнується”. Староакадемічний корпус, наприклад, інші сквери і площі Подолу.
Була вже історія на Львівській площі, де під виглядом реконструкції фонтану збудували торговий центр. Щоб не повторити такого, питання Контрактової, на думку експертів, потрібно вирішувати комплексно. Тим більше, незабаром планується оголосити конкурс на визначення кращого проекту її реконструкції. Навіщо тоді спішити? І чому все на стільки непрозоро? Чому нас знову не питали?
Уявіть, що хтось прийшов до вас додому і вручив фонтан. Ніби людина і хороша, образити не хочеться. Ну але і фонтан цей нідочого, нема куди ставити. Так і тут. Недостатньо лише бажання мецената. Громада повинна дати згоду прийняти цей дарунок. Або відмовитися, якщо вона не хоче цього.
В результаті домовилися запросити на наступне обговорення мецената, щоб зрозуміти, чи готовий він шукати компроміс. Якщо готовий — буде створена наглядова рада проекту, яка вироблятиме прийнятне для всіх сторін рішення і супроводжуватиме подальшу реалізацію проекту. Це історія ще тільки починається. Тим не менш, вже сьогодні ми маємо багато спекуляцій на імені Києво-Могилянської академії. Люди, до добрих намірів яких є дуже багато питань, використовують ім’я Могилянки. Мовляв, цей проект буде добре реалізувати до 400-ліття Академії. Мовляв, студенти дуже хочуть цей новий фонтан. Мовляв, саме Могилянка його зініціювала його створення.
Якщо випускниця Могилянки вчиняє кримінальний злочин — це її приватна справа, Могилянка немає до цього ніякого стосунку. Так само і з фонтаном: якщо одна випускниця хоче його будівництва — вона має право говорити лише від свого власного імені. Це не має жодного стосунку до позиції всієї НаУКМА.
На жаль, не всі це сьогодні розуміють. Не зважаючи на посередницьку місію КМА, архітектор, міські чиновники, а також деякі громадські активісти у своїх промовах так чи інакше називають Могилянку ініціатором проекту, стороною, зацікавленою в його реалізації. І це потрапляє у ЗМІ. Могилянка має іміджеві втрати.
Чистої води маніпуляція: університет не має спільної офіційної позиції щодо цього питання. Наразі можуть бути лише особисті бачення. Щоби зупинити спекуляції, адміністрації потрібно публічно оголосити нейтральну позицію НаУКМА щодо будівництва фонтану.
З іншого боку, треба провести опитування могилянської спільноти: викладачів і працівників, студентів, аспірантів, докторантів. Це дозволить визначити нашу позицію і убезпечить нас від того, що сторонні люди обґрунтовують свою правоту, прикриваючись нашим ім’ям у протистоянні з експертами та міськими спільнотами. Опитування має визначити, чи задовільняє могилянців теперішній фонтан на Контрактовій. Чи хочемо ми його змінити. І чи підтримуємо ми запропонований проект змін.
Можливо, варто встановити новий фонтан у іншому місці. Або запропонувати меценату вкласти гроші у інший проект: Староакадемічний або Другий корпуси, гуртожитки, Wi-Fi на території всього університетського містечка чи щось іще.
Cподіваюсь, університет підтримає цю ініціативу. Маємо достатньо чудових спеціалістів, які можуть провести таке опитування. Сьогодні захист доброго імені Могилянки потребує вашої волонтерської участі. Будь ласка, допоможіть! Ми не можемо дозволити стороннім людям прикриватися нами не питаючи нас!